Чи можна звикнути до цього світу?
Любити й призирати як усі
Вдягати маску,коли просто йдеш по місту
Коли на волю рветься щось в душі.
Чи можна заховатися від злості?
Котра полює в лабіринті мрій
Вона прийде колись посеред ночі,
І вп'ється жадібно в твій біль.
Чи можна жити без надії,
Коли туман ілюзії розвіявся у вихорі думок
Розбивши вщент всі твої мрії
І до ненависті залишився лиш крок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392141
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2013
автор: Злата Наркевич