двома
льодяни́ми кружа́льцями,
розтрі́сканими
дзеркала́ми,
відли́плими
клаптями амальгами
облущених
лже-почуттів –
із
стебли́стих очиць
прозирну-ло
старанно приховане
зло
непорушно свинцевим
поглядом,
червоно-брунатним
кі́птявим про́тягом
себе
вида-ло…
ненароком?
тамувалося – до пори, до строку
…між сухими пташиними пальцями –
скальпель холодний затисло,
підійшло:
інтелекту цинічного п`яльцями
холодно обійняло –
обмежило,
спробу молитви – закреслило,
загальмувало,
па-ра-лізува-ло:
*ігва-зло –
поглядом
інфра-фізичним
себе вияви-ло…
вречевленим у метал *рарругом
в`їхало:
споришів о́бруси поздирало,
дрібне
життя трав`яне
почавило…
і потоптало –
дозволу
не питало…
о…
якою зверхністю
і зневагою,
до усього світу мого –
живого-земного
дихало…
віяло-засівало…
до хати йшло
хата
двері сама зачинила:
«…куди?
до мене не йди!
я – очищена і омита
оберегом Святої Води!..»
дух дверей
неввічливо вмовк:
володіння свої
на сталевий замок! –
і поламав ключа…
(…наївна моя
домашня мале-ча…)
ігва-зло –
інтелектуально-бездушний плід
поєднання Нергала з Ліліт –
технічно вправне було:
замка́ без ключів одчинило –
ввійшло
стало
посеред хати –
Кристала Живого
скальпелюва́ти…
живцем
скальпелюва-ло…
і не знайшло,
що шукало:
із глибини Кристала –
Світло!
але світла ігва-зло
інфра-розумом
не сприйняло…
…забив перетинчасто крилами
у дворі
металевий рарруг!
то спускався –
із неба,
проз дах старенький – до хати
невидимий Друг
Біло-Крилатий –
світ живий,
і вічний Кристал
у мені
в глибині –
захищати…
Друг
заслонив од ігви мене,
ворухнув непомітно крилом
і полився
джерельним струменем
світло-акордний псалом:
сяєвом
умить наповнився
простір хати –
і кинулось ігва-зло
чимдуж
утікати…
і втекло…
в інфра-фізичне
високотехнічне своє –
пек-ло…
дух дверей
закивав кулаком услід,
запечатав
силою ритуального дуба
між одвірками – про́сві́т:
щоб ніколи більше
увійти не могло
у псаломно освячену хату
людино-демоно-ігва-зло…
…у хаосі лже-пророків,
плутани́ні образів, знань і ідей –
застереження:
інтелект холодний,
жорстокий і безсердечний
вирізняє ігва-людей…
12.01.2013
*Ігви – головна з расс антилюдства, високоінтелектуальні демонічні істоти, мешканці «вивороту світів» - за твердженням Даниїла Андрєєва в книзі "Роза мира".
*Рарруги – друга із рас антилюдства – розумні істоти, еволюціоновані крупні хижаки давніх геологічних ер, які пройшли незчисленні інкарнації у шарах демонічної матеріальності (там же).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2013
автор: Валя Савелюк