Твій погляд гасне то ясніє,
З душі зривається тривожний крик
В очах безсонних тліє ще надія,
В очах бездонних ніжних голубих.
Чи то радість чи туга
Твої мрії гойдає
Страх крадеться по струнах душі
-Це бабине літо тобі щось співає,
Так лагідно тихо немов у вісні.
Зима прийшла до тебе на ночліг,
Самотність в серці сплела павутину
Ця гостя в білому прийшла на твій поріг
-Навіщо ти її впустила.
Твій погляд гасне не ясніє,
З душі зривається тривожний крик
В очах безсонних згасла вже надія,
В очах бездонних ніжних голубих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391789
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.01.2013
автор: Злата Наркевич