Снігами вкрилася земля:
Засніжені ліси ,поля
І в цій казковій білизні
Таке наснилося мені:
Журавка кличе журавля,
А він не чує із-даля,
Вона і клика і тужила,
А потім наче заніміла,
Не дочекалась...Журавель
Прибув не той з чужих земель
І за собою її кликав,
А любий з іншою курликав.
Не з тим живе і не співа,
Така,неначе нежива,
Бо лиш у сні того побачить,
За ким пташине серце плаче,
А очі дивляться сумні
І так проходять її дні.
Одна лиш радість-журавлята,
Лиш з ними може щебетати,
Вони малі й непоказні,
Та красять дні її сумні.
Приносять радість в дні і ночі
І вже душа літати хоче.
Отак є...Кожному своє,
Одній-для щастя є любов,
По-всьому щастя не буває,
А інша з дітками літає.
11,01,2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391599
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2013
автор: Руслана Сапронова