Ти тої рідкосної породи людей,
які викликають мурашки -
і від замилування, і бажання вбити.
Твої слова просякнуті зніяковінням
і грубістю.
Не знаю,жаліти тебе
чи осуджувати.
Боюсь і те і інше вилізе мені боком.
Не слід забувати,
це я сильна, а ви слабкі.
Ну що ж,
ти мій породистий,
як скажеш з тобою чинити?
карати чи помилувати?
Так боляче буде кривдити,
твій біль -
то є мій жах.
Й карати тебе -
й себе ранити.
Ну що ж мені,
породистий мій робити?
Так боляче буде втратити
та гірше оце стерпіти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391530
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2013
автор: Незрозуміла