І гірко, й дуже важко відчувати.
Та, не знайшовши відповідь в імлі,
Ти розумієш, що хотів літати,
А не тягнути крила по землі.
Яке б життя ти не прожив убоге,
Яку б дорогу в нім ти не обрав,
Не залишивши по собі нічого,
Ти сам себе неначе обікрав.
Пройшовши шлях, лишаємо сліди.
А озирнувшись,бачим: їх немає.
Їх пил років присипав назавжди.
Бо вибору життя не залишає.
І мимоволі котиться сльоза.
Підступно зраджує, пробігши по обличчю.
Пройшло життя, так швидко, - мов гроза.
...З дитинства кінь промчав по межиріччю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391356
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2013
автор: Ukraine55