Зимовий вечір розлив фіолетові чорнила на гладенькій поверхні гірського озера. Обважнілі від снігу та інею гілки плакучих верб нахилилися до води, ніби балерини у реверансі.
Холодне вечірнє небо рефлекторно спочиває на дзеркальній гладі водної чаші.
Засніжений берег, ніби розлите молоко, нерівномірно огортає озеро різної форми лекалами.
Стрункі смарагдові смереки визирають із-за верболозу і хочуть також глянути в люстерко озера, похизуватися своєю вродою та пишним вбранням.
Торкаються неба на горизонті в обіймах туману Карпатські гори, подекуди вкриті товстою пухнасто-білосніжною ковдрою, а в інших місцях – густим лісом.
В морозному повітрі завмерли всі звуки і панує неймовірна тиша…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391200
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.01.2013
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО