О, Місяць хитрий в різдвяній ночі
Сміється й шле нам з небес привіт –
В метаморфозі свят-сірі очі
Як хочуть – кажуть твій ясно, світ…
Заржали коні, на дибки стали –
Вже мимо ставу несуть мене.
Що ж там зозуленька накувала?
Колесам ось-ось прийде кінець.
Хтось навперейми – злякались люди –
Та все скінчилося без біди…
Прості герої є в нас повсюди.
Різдвяний Місяць все тче сліди…
…Десь за ярами – поля і села,
Там серпик, зорі і синій бір…
Те безтурботне життя веселе –
Ріку і Сонце у дар тобі…
А скільки неба, тепла і ласки!
Кришталь джерельний,… той смак води…
І стрічний усміх бабці Палажки.
Весіннім цвітом п’янять сади…
О, Місяць хитрий в різдвяній ночі
Сміється й шле нам з небес привіт –
В метаморфозі свят-сірі очі
Перевертають буденний світ!
07.01.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390476
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2013
автор: Променистий менестрель