Ти жив,Григорович давно,
Та життя твого полотно
Не тьмяніє ніскільки,
Фарби душевні оскільки
Найкращі у тебе були:
Матір Вкраїну любив,
Чесно,по совісті жив,
Думав про плем*я-народ
І не чекав нагород.
Ми знаєм,Тарасе,що ти хотів,
Щоб наш народ в заможності жив,
Щоб не було кріпосницького права,
Щоб була й розквітала держава.
Щоб не плакали дівчата,як тая причинна,
Не страждали бідолашні,немов Катерина,
Щоб не снилась увісні сина їм свобода,
І була щоб не в тягар їхня їм робота.
І ми подяку тобі воздамо,
Не квітами до погруддя твого,
А силою духу народу
Піднесемо тобі свободу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390453
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.01.2013
автор: Вишенька