Хотів злетіти до Христа…
Мов би злетів від краю хати,
Ця зачудована мета –
Хотів бо крила, Боже, мати,
Хотів злетіти до Христа…
Але ж земне таке липуче,
Тримає чіпко – як злетіть?
На краї майже, висне круча –
Залишить як життєву квіть?
Та розумієш – все умовне
На цій життєвій бистрині,
Земнеє і небесне лоно
Давно даровано мені…
Через ось цю таємну призму
Летять в нас райдужні світи
Й Христа свята Любов-харизма,
Що будить людяність знайти…
З Любов’ю обійняти Землю,
Бо ж Матір є одна усім:
І з Космосу голубо-зелу,
Й нам старт у сім світів по сім…
03.04.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390232
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2013
автор: Променистий менестрель