А ти віриш в те, що мрії збуваються?
Ти віриш, що існують в світі чудеса?
Ти віриш, що мертві повертаються?
Ти віриш в пекло? В райські небеса?
Я вірю в те, що все в світі можливо,
І не придумали ще нездійсненних мрій.
Я вірю у науку, у медичне диво,
Я вірю в те, що треба не боятись дій.
Ти віриш, що паралічем розбитий встане?
Ти віриш, що міністром стане сирота?
Ти віриш, що красуня на каліку гляне?
Ти віриш, що із світу зникне жеброта?
Я віру в те, що все можна змінити,
Я вірю у людину, у потенціал,
Я вірю, що не в праві ви винити
інших, бо самі віддали ви свій штурвал.
Але ж ви можете назад його забрати,
і власноруч вести свій корабель-життя.
Коли захочеться спиняти, повертати…
Бо хто, якщо не ти, є капітан твого буття?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390149
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2013
автор: Микита Воробйов