А небо розв’язало торбу снігу
І сипало, і сипало кругом…
На землю і дерева тихо-тихо,
А торбу ніби били батогом -
Кіньми у небі білими літала,
А з-під копит - сніжинки вогняні.
Для радості нам зовсім треба мало –
В душі погоди. Якщо хмарні дні,
Аби вони у спокої, снігами
Хай настрій запорошено цвіте
Узорами думок і вітражами,
А щастя завірюхою мете.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389981
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2013
автор: Тамара Васильєва