В Євпатор,ї, в кущах, будівни́к - не велів нам сміятись,
Каже: «Згинуло поле жінок на цім плачучим місті»,
А сусід каже – в центрі – щоранку звивалися страти,
А кохана – на березі моря знайшла чиюсь кістку....
Мер – кладовище, те що старе й зне́сли, в серці - леліє,
Діти в школі читають, що там, де тепер дискотека -
В,язнів в кро́ві тримали у допитній шизофринії,
І – дитина загинула там, де гостює аптека...
На землі – в кожній п,яді – вмирали, вмирають і будуть.
Що? і – як? і – кого???.. споминать мають совісні люди?
Й де знайти на землі закривавленій - краплик, де діти
Можуть з чистою совістю вчитись невинно радіти?
І чи варто шукати його, такий чистий?
І обмежувать я́ре, нечасте, іскристе -
Через релігіозний сказ абсолютиста?
25.12.12 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389975
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.01.2013
автор: Юхниця Євген