Розриває мене щось. На клапті.
На стрічки. На нитки. Наче ширму.
Тебе хтось вже навчив не кохати.
Мене хтось вже навчив, що зашию.
Щось ізнову шарпа мою душу.
Моє серце. Мій розум. В деталях.
Ти кохати когось знову мусиш.
Я по комусь страждатиму в далях.
Десь полишаться з мене частини.
Тут талан, там кохання. Ет, жарти!
Хоч й колись тебе й навчать, як шити.
Та мене вже не буде. Не варто. (05.01.2013)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389962
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2013
автор: Олена Вєчканова