А в мене знову на колінах кішка.
Хоч настрою нема - вона мурчить.
Не ловить чомусь МТС-у вишка
і смс моя до тебе не летить.
І знову кішка лащиться: "Пограйся!
Почухай-но за вушком, знов і знов!"
А я, як завше, десь програла щастя.
Квиток для лотереї - за вікном.
А кішці все не йметься: "Здайся, ну ж бо!
Погладь мене і, врешті, усміхнись!"
Та я комусь зіграю добру службу,
розбивши телефон... Се ж добра вість!
Та не дає сьогодні спокою ця кішка:
І плакать не дозволить, й втримать зла.
У мене десь лишилось з двадцять фішок,
і недоламаного четверть ще крила.
Уже традиція: ця кішка на колінах,
Муркоче, пеститься і бачить дивні сни.
Тепер я знаю: ти - іще дитина.
А я - не ти. А я, на жаль... не ти. (05.01.1013)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389957
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2013
автор: Олена Вєчканова