Живемо в світі поспіху, шукання-
Нових доріг, загублених ідей,
Відірвані від кореня пізнання,
Де схована розв’язка всіх речей.
Усе старе прожите, не модерне!
Воно не вабить, не годує нас,
Шукаємо слова, щоб так майстерно
Розставить їх і вжити тільки раз.
І як би не крутив, усе наново,
Круг обійдеш і знову те ж саме,
І «каву» п’ємо, «крила» звів раптово,
І «сонце» світить, «дощик» сум несе.
Усе цікаве! Тільки б не писати
Про рід Шевченка, Лесю, волі ріст.
Це «заєложене»! А мо б з’єднати -
Коріння дуба і розлогий лист?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389584
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2013
автор: горлиця