У темряві нічній літають мої мрії,
Отак кружляють не маючи мети.
Як їх спасти, куди їх понести,
Щоб не схопили їх не прохані злодії.
Чекатиму до ранку, на схід сонця,
Тоді схоплю її і дам їй сильні крила,
Щоб пташкою літала й вічно жила,
Я пригорну її і вилечу з віконця.
Таємна мрія понесе мене далеко,
Здолає гори, здолає всі моря,
У ясних променях побачу диво я,
Що крила приросли і я уже лелека.
Спущусь на дах, який давно лишила
І тут навіки відрубаю крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389473
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2013
автор: горлиця