Дідові думки

Із  неспокоєм  я  у  похід  вирушав,
Чи  тернистий  він  буде  -  не  знаю…
Чи  прожити  я  зможу  в  путі  без  гроша,
Час  покаже,  я  ще  зачекаю…

Але  є  попереду  ще  ціль  у  житті,
Є  бажання  горіти  й  творити,
Поки  внуки  малі,  іще  крила  слабкі,
То  мені  варто,  друзі,  пожити.

Бо  в  житті  найрідніші  напевно  вони,
Дорога  щебетлива  малеча,
А  якщо  мої  внуки,  це  сина  сини,
То  зникає  з  душі  порожнеча.

Я  дідусь  –  просто  дід  і  тут  зайві  слова,
Жити  хочу,  бо  внукам  ще  треба,
Хоч  пуста  від  волосся  тепер  голова,
Зате  в  ній  відбивається  небо.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389295
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2013
автор: Віталій Назарук