Розчепірились калюжі на асфальті,
В багатьох місцях ще дуже слизько,
Докучає людям голий лід проклятий,
Слава Богу, мінімаркет близько…
Ковзаю ногами дуже обережно,
Наче початківець-фігуристка,
Серце стукає шалено і бентежно,
Я шукаю, де від льоду чисто…
Ось нарешті доповзла до свого дому,
З самого порогу впала в крісло,
Усе тіло відчувало сильну втому,
А у грудях серцю було тісно…
З кожним днем терпіння я втрачаю,
Двірникам і ЖЕКам докоряю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389284
Рубрика: Сатира
дата надходження 02.01.2013
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО