Очі твої… І я немов зачах,
Враз потонув… І спасу вже немає,
Навіки залишусь у тих очах…
Бо в них мене русалочка чекає…
Життя іде, в лататті береги,
Вода покрила ранньою весною,
А твої очі ніжно голубі,
Неначе квіти, що понад водою.
Співали ранки після вечорів,
Ховались зорі у проміннях ранніх,
А я все плив, немов у чарах плив,
Підвладний тому погляду кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389132
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2013
автор: Віталій Назарук