В ночі синій – синій кіт
Із вогненних двічі міт
Блимнув й зник у синіх сутінках воріт.
Чи знайшов собі коня,
В домового перейняв –
Круг ялин гарцює, новорічних свят…
А хурделиця гуде,
Сніговий крізь хугу йде.
Дід Мороз на санях серед лісу десь…
Біла, біла борода
Із заметів вигляда,
А червона одіж майорить крізь даль.
Там сорока стрекотить.
Зайцю виглянуть кортить,
А синиць так цілий гурт – обсіли тин.
Місяць, рогом із сосни,
Бачить фантастичні сни.
Десь далеко, чи у вусі дзвін бринить…
В ночі синій – синій кіт
На коні об’їхав світ
І привіз нам невеличкий заповіт:
«Щоб жили на радість всім
Літ сімнадцять раз по сім,
Берегли Природу й дім у всій Красі.»
23.01.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388961
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.12.2012
автор: Променистий менестрель