У чиїх долонях живою стала уся Земля,
Це знання початок новий день і новому світлу,
Стрілки годинника ідуть до дванадцяти від нуля,
Хто рахує 12 пальців на руках, арифметику світу.
Місто давніх знань загубили, стерли розум і ми сліпі,
Дванадцяткова система числення нам у спадок,
Я уже рахую десять, по п’ять пальців в кожному кулаці,
Дюжина це дванадцять, та чи розгадаємо загадку.
Знати звідки ми прийшли, дванадцять місяців має рік,
Кроком міряти дорогу 12 дюймів буде у футі,
Космічна нумерологія у числах, минулої цивілізації слід,
Руська система одиниць, але свідомості в кайдани закуті.
Сутність, сенс буття, для чого жити коли не має власного я,
Колесо Сварога, календар зоряного неба і світобудова,
Це дванадцять, я пам’ятаю перше своє рідне ім’я,
Рахую минуле сьогодні і зараз моє Число Бога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388867
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2012
автор: КРІПАКОС