Білим інеєм

Білим  інеєм  стелить  дорогу  пустунка-зима.
Срібний  місяць  цілує  яскраво-холодні  зірки,
Іще  вчора  брат-вітер  дерева  малі  ламав,
А  сьогодні  святкує,  як  подих  весни  легкий.

Вже  напудрила  щоки,  над  кіркою  льоду,  ріка.
Огорнулась  морозом,  як  в  ніжну  колючу  шаль.
А  перина  узбіч  білосніжна  і  трішки  пухка
І  готовий  до  свята  зворушливий  вечір-скрипаль.

Переливами  звуків  прийде  Новорічна  ніч.
В  кришталевих  бокалах  -  бажання,  як  бульбашки.
І  майбутнього  щастя  у  долі  скоріш  позич,
Не  на  день    чи  на  два,  а  на  довгі  свої  роки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388836
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2012
автор: Любов Чернуха