Не мовчи на мене аномалія сердець,
Ми в незнятому фільмі граємо ролі,
на плівці чорній в якої один кінець,
де штучні,але ще досі живі долі!
Не мовчи на мене,хоч у цьому куплеті,
Посміхнись,осяй мій стан сумний,
Що з тобою,твоя мова в дикреті?
Чи міраж це все,а я дурний!
Не мовчи на мене флюїдами кохання,
ці тихі дні мене вже дістають,
Не мовчи,розповідай свої бажання,
Твої гормони до себе звуть!
Не мовчи на мене,зрони хоч слово!
Не затискай душу,її кордони тісні у тілі!
Не вдавай німу,поглянь на мене бадьоро,
Не собі я служу,у стінах білих-білих!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388510
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2012
автор: Натаніель7