Нагородив Господь мене синами,
Всю радість материнства дав відчути.
Хоч плине час, минають дні з днями,-
Немає вищої у світі суті.
Ділити з ними радощі і болі,
Їм дарувати ніжність і тепло,
У мріях бачити у світлій долі,
Благати в неї, щоби їм везло.
Сини для мене, мов орлині крила,
Підносять у небесну височінь.
Вони – моя надія, гордість, сила,
І світло, що долає морок, тінь.
Сини для мене вчителі і судді,
У задумах моїх помічники,
В строкатім, гамірнім багатолюдді
Спішу до їх сердець і їх руки.
2007р Надія Таршин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388268
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2012
автор: Надія Таршин