Човником срібним пливе угорі
Місяць яскравий по річці небесній,
Зорі різдвяні, як ліхтарі,
Світло дарують на світ цей воскреслий.
Сніг камінцями коштовними сяє,
І заворожує блиском сріблистим…
Вечір з дитинства ми пам’ятаємо –
Теплий, святковий і урочистий.
Терпко, смолисто пахне ялинка,
Тягне нам віти, щоб прикрашали,
І ланцюжків паперових, сніжинок,
Навіть цукерок ми їй приховали.
Всі заклопотані і метушаться,
З печі тонкі і смачні аромати.
Зіронька зійде вечірня на небі –
Кличе до столу вечеряти мати.
2001р Надія Таршин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388094
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2012
автор: Надія Таршин