чуєш
то твої пальці всмоктують
попіл недоподихів
то потоком свідомості
рвуться білі аркуші
перекреслених
вчора недобачень
які видала
мені на здачу
продавчиня
книгарні
дзеленчать перебутки
у гаманці
так
у тебе в руці
невагомість
не сполохай її своїм
поглядом
не кліпай так голосно
знаєш
звуки схожі на колесо
круглі
і з безоднею всередині
наповнені гелієм
і запахом
віриш
вони сильніші будь-якого
кратеру
бо випльовують
думку
роблять її
глянцеву
а іноді й
матову
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387951
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2012
автор: Нова Планета