Моє волосся прагне пальців
хвилює хвилями і б'є... і б'є в обличчя
хоче танців торкнись бажаний
жаданим вітром песть долоні
розрий дороги і ями
торкнись шалено
я твого серця дістаю лечу й надалі
цю мить любов'ю не зову
зовуть печалі...
торкнись благаю відпусти
відмовсь від мене
бо я закохуюсь, мабуть
в твоє волосся
у твою рису прощу суть
не клич Єлени то журавлиний чуєш клич
тебе ж бо чую
занурюй пальці не забудь
стілець під вени
на білий білий білий сніг
упадуть коси
цілуй випещуй оберіг
торкнись волосся
зігрій на холоді стою
чекаю й досі...
збираю квіти йду до саду
тримай коханий на льоду
ще трохи... й впаду
до твого вітру я мовчу
тремтить волосся
я не торкаюсь я мовчу
невже не чуєш??? ось я...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387325
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2012
автор: Ольга Ратинська