Початок регресу - дурман прогресу

Ти  дивишся  на  світ  крізь  призму  свого
давно  застарілого  ЕГО
убитий  ним  ще  дихаєш  ..
і  визнаю,формально  ти  живеш

Стереотипне  мислення  у  твому  світогляді  
усе  вже  лже...передбачено
не  сприймаєш  оновлення
й  актуалізація  даних
для  тебе  уже  давно  й  остаточно....
не  актуальна
це  банально...

Застарілі  погляди
на  очі  надіта  повязка  осліплення-відання
навряд  чи  від  луї  чи  від  вітон

Наївно  купився:нема  куди  далі  йти
ти  ж  бо  давно  досянув  своєї  мети
пізнав  світ
сліпий  кіт

Отак    дурять  лицемірів  
неосягненні
противники  прогресу  і  віри  у  непізнані  світи
початок  регресу  -  дурман  прогресу
сумно
але  він  над  тобою  взяв  верх

Де    тобі  -  до  любові
такому  розумному
просвітленому
раціонально  приторному
а  якщо  коротко  формулювати  -
дурному

Шкода,що  не  смію  тебе  змінювати
Куди  ж  мені
такій  
як  то  іноді  кажуть  -
глупоті  
зазіхати  на  твоє  високоінтелектуальне...
мислення

Для  мене  ще  стільки  незвідано
треба  встигнути  хоча  б  мінімально
капля  до  каплі
атом  до  атома
пізнати  простий  геній  цього  світу...
головне  встигнути
до  світанку  омертвіння  твоєї  душі...

Може  хоча  б  опритомнієш
й  зявиться  хоть  натяк  
на  досягнення  тобою  мудрості
-  що  усі  мудреці  -  дурні

Й  ти  пізнаєш  істину  цього  світу  -  любов

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387154
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2012
автор: Незрозуміла