Ми – сукупність закоханих іонів,
І хоч зліплені з різного тіста,
Ми обоє з тобою в полоні
Знайомого рідного міста…
Ми – сукупність присвячених фраз,
Відданих вітру в полоні,
Ми обоє існуєм для нас –
Залежністю рідної долі…
Ми – сукупність пізніх дзвінків,
Невідправлених досі конвертів,
Ми обоє вдячні весні,
Для якої відкрились відверто…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387044
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2012
автор: Мирослав Гончарук_Хомин