Я торкаюся серпня.

Закладаюся,  це  того  варте!

Холодно.
Вилиці  мерзнуть  і  кінчики  вух.
А  я  ще  в  твоїх  обіймах,
А  я  ще  тримаю  тебе  за  ґудзик.

Холодно!
Вогні  жовті  стікають  до  ніг  і  вкриваються  кригою.
Триморить  неонова  вивіска,
Гріє  душу  самотньому  псу
Картону  брудного  клапоть…

Холодно,
Але  нам  то  не  усвідомить…
Палає  серце,
Горить!
Наскрізь  обпікає,
Зводить  мороз  нанівець  і  зиму  одне  твоє  слово
Кохаю!

Засоромились  вікна,
Ховають  смішок  у  кулак,
Заклопотано  дзенькають  посудом,
Гучніше  вмикають  якесь  кіно,
Покрикують  на  сірих  котів  і  розкидані  речі…
Тільки  б  ніхто  не  побачив,
Ніхто  не  побачив,  як  тануть  бурульки,
Як  проростають  зелені  веселі  травини,
Як  світить  сонце  над  нами,
Посеред  зими,
Посеред  вулиці,
Посеред  світу,
Як  зима  втрачає  глузд,
Як  їй  нічого  не  світить,
Там  де  цілуємось  ми…

Там,  де  цілуємось  ми!
Літо!
Літо.
Літо…….
Ґудзик  твій  в  мене  в  кишені  .
А  у  тебе  моя  душа.

Холодно  –  мерзнуть  чужі  оселі.
ХОЛОДНО!
Для  інших,
Для  всіх,    для  сторонніх  –  зима!
А  я  торкаюся  серпня……

Закладаюся,  це  того  варте!

21.12.2012р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386774
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2012
автор: gala.vita