Іноді губишся у непорозуміннях
і щось згасає у тебе над головую
ніби й є сонце
але щось в ньому не те
Напевно тому не помітне його проміння...
Іноді губишся в лабіринті інтриг
ніби лишала усмішки-мітки
проте якесь жахливе античудо
вороже їх стирало на шляху
Напевно тому я забула що таке щирість...
Іноді губишся в компанії псевдо друзів
обійми є,слова теж через край
але зжерає їх у напрямку до серця
геніально жорсткий фільтр
Певно через те мені й відомо що це -
справжні друзі...
Не завжди перешкода -
перепона на шляху до щастя
а лабринти взяли собі за ціль
тебе ошукати
Як я люблю казати - усе що твориться -
стовідсотково на краще
Й блукаючи, - завжди є шанс звернути на правильну дорогу
Й переглянути координати власних сердець...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386764
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2012
автор: Незрозуміла