Ось знову пережила кінець світу…
Укотре…й певно не в останній раз
Моя душа до воленьки летіла
А серце віднайшло спочинок й рай
Отут близенько у мої країні
Ну що ж невільниця я рідної землі
Нехай ми досі всі омлілі
Неждана воля
Сковує думки
І сліпить очі сяйво свого дому
Ну що ж переживем і зміним світ
Навіщо нам рівнятися до когось
Прикладом будем,хай ідуть до нас.
Не безлад зараз й зовсім не руїна.
Перехворіти,це наш власний шлях
І розцвіте всесильна Україна
Як не за нас
Тоді при наших дітках.
А відчай,як на мене регресивна.
Нам революція потрібна у серцях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386707
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2012
автор: Незрозуміла