* * *
Обманюй тільки жартома,
я вже лукавству не повірю.
Слова і дії перевіяв…
Навіщо ж нам самообман?
Не треба більше суєти,
не варто бути пілігримом.
Я вірю тільки щирим римам,
колись себе впізнаєш ти.
Помовч. Нехай спаде туман.
Чи світ розвидниться нам?
Хтозна…
Не просто жити лиш серйозно,
але не варто – жартома.
Пробач. І поки що бувай.
А я – приречений до болю…
Усе лікується любов’ю,
не виривай душі вуаль.
Усе минулось. Щем дощем.
В літах згубилось сокровенне.
І тільки краплі одкровення
скропляють душу ще і ще…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386661
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА