Невже душа заляже знову в сни,
Серце замре, а доля заніміє,
На перехресті стануть два сини,
Їхнє життя коханням захмеліє.
Тече ріка, а ліс заліг у сніг,
Втікає зачарована посадка,
Відбитки заєць залишив від ніг,
Що шпортався на бурякових грядках.
Зійдуть сніги і вруна побіжить,
Тепло пошле свою стрілу у небо,
Як перший син промінням загорить,
То й другому тоді кохання треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386499
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2012
автор: Віталій Назарук