Я- голос того, хто кличе:
В пустелі рівняйте дорогу.
Євангеліє від Івана. 1,23.
Куди іти по бездоріжжі снів?
Про що питати у очей печальних?
Укотре хтось мене не зрозумів,
Поглибивши розлукою мовчання.
Так і живу - в передчутті турбот,
Так і люблю - в передбажанні втечі,
А серце вибирає поворот
І йде у світ дорогою Предтечі.
Та ти мій голос знову не почув -
Він потонув у безмірі глухому.
Так і живу - в передчеканні чуд
І змоги повернутися додому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386471
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2012
автор: мирослава