* * *
Як довго наші долі Бог єдна,
а ми ждемо, мов безпорадні діти.
Вже близько так,
що нікуди й подітись.
Два береги і течія одна.
Усе минуще,
та мина не все…
Давай попливемо за течією.
Жаданою прийди, навік моєю.
Кохання наше лиш удвох спасем.
О Берегине, не побійсь гріха!
Пливуть літа цілющою водою.
Прийди й зостанься.
Будь мені святою.
Хай пізня пісня наша не втиха!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА