Сьогодні ясно розумію:
була любов.
Та ні,все ж не було...
Хоча таки була - мій егоїзм.
Зізнаюсь,й твоїм віяло немало.
Такі ми є,нам іншими не буть...
Проте ,здається, збилася із теми...
Кохання не було,то був Амур.
Маленький,з крильцями і луком,
точніше із веслом ну і без стріл
Та й взяв і з дурі гепнув по макітрі -
мене веслом,ну а тебе крилом.
Отак й два ідіота закохались -
Сліпі від зір,а також й від пір’їн.
Та з часом наша буря вгамувалась,окріпли егоїзму почуття
й як закохались,так і розкохались...
Принаймні я,принаймні на тепер...
Й з минулого нічого не зосталось...
Крім тих очей...
Хоч й ті вже не такі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385829
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2012
автор: Незрозуміла