Ну хай там буде, як повинно
До неї зараз доторкнуся
І в темряву мабуть порину
Додому вже не повернуся
Яка чудова в неї шкіра
Яка гладенька та м’яка
Мов в молоці скупалась діва
Від Бога мабуть ця краса
Лише торкнувся до волосся
Дівчини гарної у тьмі
Та отоді все почалося
Розквітла квіткою в пітьмі
Вона стоїть і мовби просе
Мене лишень ти обійми
Не задавай мені вопросів
Ти бачиш, змерзла у пітьмі
Така дівчина, гарна й мила
Я обійняти як не знав
Вона мене зігріть просила
А я стояв, як той баран
Вона мабуть Принцеса зграї
Так, - це Принцеса, я гадаю
За нею десь вовки слідять
І хто підійде, всіх з’їдять
Мабуть у неї хлопець є
Так, на руці її кільце
Така гарненька і вродлива
Не може буть комусь не мила
Але чому вона прийшла?
Чому самотня, і сумна?
Без нареченого, одна,
Стоїть під дубом молода?
Оце так! думка пролунала
Така дівчина заблукала!
Коли б я був для неї мил
На шаг її б не відпустив
Чого ти тут, що в тебе сталось?
Мабуть ти в лісі заблукалась?
І зграя де твоя поділась?
Чого самотня ти з’явилась?
Мовчить і тільки рученята
До мене линуть обійняти
Щоб я згорнув її до купки
Та ніжно цьомкнув в її губки
Стояли б ми мабуть так довго
Та з далеку почули вовка
За руку я її вхопив
Скоріш в будинок свій повів
На ліжко тепле посадив
Гарячим чаєм напоїв
Та біля неї десь присів
Бо кралю вислухать хотів
----Rem
Лише поглянув я на неї
Аж завмер від краси тієї
Від свічки сяяло обличчя
Як можна було не влюбиться?
------
...................
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=38580
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.09.2007
автор: dmitry