Чом сьогодні надімною
дощ так гірко плаче?..
Чи то я сама з собою
говорю неначе?..
І чиї то тихі сльози
кришталево сяють?..
Дощ співає на морозі,
серце обпікає...
І не сніг, не хуртовина,
а дощ замерзає...
І чия в тому провина,
що снігу немає?
Чорна земля задубіла,
заклякла і мріє,
Що вже скоро ковдра біла
всю її накриє...
Бо зима її приспала -
і минулись болі...
Лиш я іншою не стала...
бо забракло волі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384814
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2012
автор: Любов Вакуленко