Жебрачка

Бабуся  лежала  посеред  дороги,  
Простягши  руку  для  молитов.  
Терли  холодні  об  неї  ноги  
Люди,  що  мали  холодну  кров.  
   
Байдуже  йшли  собі  перехожі  
Повз  діло  чуже,  повз  тіло  старе.  
Хлюпали  лиш  співчутливі  калоші  
І  падало  в  склянку  кілька  монет.  
   
Сльоза  прокотилася  по  обличчі,
Рука  опустилася  у    знемозі...
День  поступово  зміниться  ніччю,  
Бабуся  ж  –  залишиться  на  дорозі.  
   
P.S.  Деякі  люди  просто  не  мають  шансів  вижити  у  цьому  суспільстві.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384243
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 11.12.2012
автор: Олександр Ткачинський