Чи люди ми, чи просто ми скоти?
Чи дикі звірі, а чи паразити?
Чи маємо ми право в світі жити?
Чи треба у могили полягти?
Чому не має у людей межі,
Що відділяє мудрість від скотини?
Напевно більше розуму в людини,
Хоч інколи це тільки міражі.
Як часто у людей нема душі,
Немає серця до святого всього,
Щоб не зробити у житті дурного,
Ховайте не зачохлені ножі.
І пам’ятайте, що лише в душі,
Заховані невідомі частини,
Лиш дані Богом для життя хвилини,
Вернуть у дійсність наші міражі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383350
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2012
автор: Віталій Назарук