Опустилася ніч на квартали,
Східне місто у мороці спить.
Бачать сни старожили-чинари,
Нічний птах теж заснув, не кричить.
В таку ніч відчинилася брама
В Божім храмі, де в небі хрести.
Привела сина втомлена мама,
В білу церкву-спасіння знайти.
Попросити притулку у церкві,
Поклонитись іконам святим,
Бо життя склалось гірше, ніж в пеклі,
В чужині, з чоловіком чужим.
Там за брамою вмерла надія
Про щасливе життя чужини,
Вбиті радість, любов, вбита мрія.
Як тепер шлях додому знайти?
Очі бігають лячно в дитини
По свічках, по святих образах,
Він пригадує запах калини,
Що залишилась може у снах.
Боже милий, спаси ту дитину,
Захисти від нужди чужини,
Поверни маму й сина в країну,
Їх пробач, в них немає вини.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №112120610305
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383042
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2012
автор: Віктор Гала