Куди б не йшов за мною суне тінь,
Ніяк від неї я втекти не можу…
Лише тоді, коли закрита синь,
Я тінь свою невидиму обходжу.
Біжу вперед і тінь не відстає,
Стрибок роблю - стрибає тінь за мною,
Я п’ю вино і тінь зі мною п’є,
Кошу траву і тінь також з косою.
Вітаюсь з другом - тягне руку тінь,
Кохану обнімаю – злиті тіні,
А сонце знову заповняє синь
І нові тіні творить щохвилинні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382620
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2012
автор: Віталій Назарук