1.
Колоситься поле,
Небо мов лускуття,
Хмарами доволі
Кличе у Покуття.
Журавлиний клекіт
Ще не чути в небі
Та мені далебі
Лікувати хиби.
2.
Ніби і не вчувся,
Як жінки всі щезли?
Чом шеренг позбувся?
Були ж довжелезні!
Хочеться побігти
За дівочим станом,
З нею в ліжко лягти,
Бути невблаганим.
Та окрім хотіння,
Жгучої потреби,
Вже немає вміння
Залицятись з леді.
Більшість - непідступні,
Гордовиті, юні,
Ніби непідкупні,
Хоч не всі і шлюбні.
Частка - мов холера,
Хижі та страшені:
Гроші мільйонера -
І любові їх шалені!
1.10.1992
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382480
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2012
автор: Левчишин Віктор