На вокзалі завжди її очі сумні,
і у неї на те є серйозні причини.
Вона живе постійно рахуючи дні,
до приїзду коханого мужчини.
Кохання на відстані - річ непроста,
бо не бачиш його тижнЯми...
Не відчуваєш на лобі його уста...
І щаслива лише рідкими святАми.
Вкравши в долі щастя на вихідні,
повертати мусить з доплатою.
"Скоро весілля" - вже рік бреше рідні,
бо він ніяк не визначиться з датою.
Сьогодні знову на вокзалі вона одна,
але цього разу майже щаслива.
В серці напружено бринить струна,
а у душі з емоцій ціла злива!
Просто нарешті обрала вона,
між хвилинами щастя й чеканням.
Тепер він рішить де його сторона,
або ж все скінчиться мовчанням!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382435
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2012
автор: Гуцол Оксана