СТЕЖКАМИ ОДКРОВЕНЬ

Що  принесеш  мені  ти,  новий  день?
Влетиш  у  серце  подихом  натхнень,
В  своїх  долонях  ніжно  обіймеш,
Чи  кинеш  знов  у  згарища  пожеж?

Зійде  зоря,  і  тепле  світло  дня
Осяє  душі  тих,  хто  навмання
Ідуть  в  пітьмі  пустелями  світів,
Забувши  навіть  істини  прості.

Хай  новий  день  ці  душі  окриля,
І  заколосять  душі,  мов  земля,
Що  благодатним  сититься  дощем,
І  віднайдуть  дорогу  до  прощень.

Ранкове  сонце  пестить  новий  день,
А  він  проллється  зливою  пісень
На  всі  тони,  октави  й  голоси  -
На  нас,  що  молять  Господа  "Спаси!"...

Радію  я  тобі,  мій  новий  день,
Іде  душа  стежками  одкровень
Вже  не  наосліп  і  не  навмання  -
На  голос  Неба,  світло  цього  дня!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382222
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.12.2012
автор: валькірія