Прапороносець впав -
Удар у скроню,
Відлетіли сурми до Едему.
І хтось горлав "Ура!",
Ломав долоню,
Прапор підхопив,
Стрибнув на трирему.
В брязкоті мечей,
В паруванні крові,
Позабув я дійсно всі чесноти.
Я - то є Еней,
Не з своєї волі,
Веду у бій залишки пехоти.
Все змішалось вмить
У круговерті дій -
Несумісні речі та герої...
У вухо хтось кричить:
"Пяний був водій!
Що ж він, негідник, з тобою зкоїв?!"
29.01.1995
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382220
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2012
автор: Левчишин Віктор