Я не вчу ,Вас, вірші писати,
В мене зовсім інша освіта,
Для віршів мова рідна мати,
Ну а нам, оберіг із квітів.
Якщо в нього вплітати штучні,
То можливо щось вийде схоже,
Хто шукає лиш рими гучні,
Той льє воду, в вино хороше.
Дехто ріже слова під розмір,
Бо йому лінь шукати риму,
І дзвенить штучним словом простір,
Інтернету, зовсім без спину.
Скоро в мовних полях засяють,
Назавжди, тільки штучні, квіти,
І ніхто уже не згадає,
Як цвіли, мови рідні діти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381571
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.11.2012
автор: Федик Юрій Михайлович