Як іноді серце скрегоче,
й душа вимагає кохання.
У відповідь розум регоче,
каже: треба лише бажання!
А я вже заснути не можу,
в голові одні лише мрії...
Та половинки я не знаходжу,
і знов опускаються вії.
І знов такий самий сон,
в якім я кохаю й кохана...
Мабуть, немає таких персон,
для яких я буду сама-сама!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381521
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2012
автор: Гуцол Оксана